сокотання
СОКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сокота́ти і звуки, утворювані цією дією.
День почався, як завжди, з курликання журавля над колодязем, мукання худоби біля корита, сокотання курей під коморою (Панч, На калин. мості, 1965, 59).
Словник української мови (СУМ-11)