солдатня
СОЛДАТНЯ́, і́, ж., збірн., зневажл. Солдати.
Маленьке сільце кишіло змерзлою, злою і нахабною солдатнею, що понабивалася в кожну хату так, що й повернутися було ніде (Коз., Гарячі руки, 1960, 186);
Яків розказав, що ледве пробрався до мене — така сила солдатні на дорогах (Мур., Бук. повість, 1959, 182).
Словник української мови (СУМ-11)