солдатчин
СОЛДА́ТЧИН, а, е, розм. Прикм. до солда́тка; належний солдатці.
Ах ти, дощику, дощику, крапни із тучі, На дітей, на безхліб’я моє не зважай,.. на стерні колючі, На солдатчину долю — убогий врожай (Мал., Звенигора, 1959, 348).
Словник української мови (СУМ-11)