солевар
СОЛЕВА́Р, а, ч. Той, хто виварює сіль з води.
Лісоруби та вуглярі, солевари й мисливці, сірома й люди багатші.. поспішали на Січ (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 67);
Недалеко від Євпаторії збиралися всі, хто кинув виклик окупантам. Це були переважно каменярі та солевари (Збан., Сеспель, 1961, 16).
Словник української мови (СУМ-11)