1. Словник української мови в 11 томах

солевар

СОЛЕВА́Р, а, ч. Той, хто виварює сіль з води.

Лісоруби та вуглярі, солевари й мисливці, сірома й люди багатші.. поспішали на Січ (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 67);

Недалеко від Євпаторії збиралися всі, хто кинув виклик окупантам. Це були переважно каменярі та солевари (Збан., Сеспель, 1961, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солевар — солева́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. солевар — -а, ч. Той, хто виварює сіль з води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солевар — Соляр Словник чужослів Павло Штепа
  4. солевар — СОЛЕВА́Р, а, ч. Робітник, спеціаліст із солеваріння. Лісоруби та вуглярі, солевари й мисливці, сірома й люди багатші .. поспішали на Січ (О. Ільченко); Недалеко від Євпаторії збиралися всі, хто кинув виклик окупантам. Це були переважно каменярі та солевари (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах