солевар
СОЛЕВА́Р, а, ч.
Робітник, спеціаліст із солеваріння.
Лісоруби та вуглярі, солевари й мисливці, сірома й люди багатші .. поспішали на Січ (О. Ільченко);
Недалеко від Євпаторії збиралися всі, хто кинув виклик окупантам. Це були переважно каменярі та солевари (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солевар — солева́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- солевар — -а, ч. Той, хто виварює сіль з води. Великий тлумачний словник сучасної мови
- солевар — Соляр Словник чужослів Павло Штепа
- солевар — СОЛЕВА́Р, а, ч. Той, хто виварює сіль з води. Лісоруби та вуглярі, солевари й мисливці, сірома й люди багатші.. поспішали на Січ (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 67); Недалеко від Євпаторії збиралися всі, хто кинув виклик окупантам. Це були переважно каменярі та солевари (Збан., Сеспель, 1961, 16). Словник української мови в 11 томах