Словник української мови в 11 томах

соло

СО́ЛО.

1. невідм., с. Музичний твір чи окрема його партія, які виконує один інструмент або один співак.

Соло для скрипки; Соло на кларнеті;

// Танок або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист.

Після [танцювання] .. цього майстерного соло здається, що буря ентузіазму кидається всім у ноги, у руки (Фр., VI, 1951, 225).

2. присл. Без участі інших, окремо від інших (про виконання музичних творів, танців).

Баритон заспівав соло жалібну пісню (Н.-Лев., III, 1956, 308);

Петрик сьогодні аж у двох піснях співав соло (Збан., Малин. дзвін, 1958, 239).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. соло — со́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. соло — 1》 невідм., с. Музичний твір чи окрема його партія, які виконує один інструмент або один співак. Соло для скрипки. Соло на кларнеті. || Танець або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист. 2》 присл. Без участі інших, окремо від інших (про виконання музичних творів, танців).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соло — Самоспів, односпів  Словник чужослів Павло Штепа
  4. соло — (іт. solo, від лат. solus — один, єдиний) — 1. Музичний твір дляодного виконавця з супроводом або без нього. 2. В симфонічних, хорових та інших великих творах — самостійна партія або епізод, який виконує соліст. 3. Самостійний виступ одного виконавця.  Словник-довідник музичних термінів
  5. соло — СО́ЛО. 1. невідм., с. Музичний твір чи окрема партія, призначена для виконання одним інструментом або співаком. Соло для скрипки; Соло на кларнеті; // Танок або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист. Після [танцювання] ..  Словник української мови у 20 томах
  6. соло — со́ло (італ. solo, від лат solus – лише один) 1. Музичний твір для одного голосу або інструмента. 2. В опері, симфонії та інших великих музичних творах – самостійна партія для одного голосу чи інструмента.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. соло — Виконання музичного твору одним виконавцем (солістом), також виконання виділеної партії в ансамблевому творі, напр., у концерті.  Універсальний словник-енциклопедія