Значення в інших словниках
-
соло —
со́ло іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
соло —
1》 невідм., с. Музичний твір чи окрема його партія, які виконує один інструмент або один співак. Соло для скрипки. Соло на кларнеті. || Танець або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист. 2》 присл. Без участі інших, окремо від інших (про виконання музичних творів, танців).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
соло —
(іт. solo, від лат. solus — один, єдиний) — 1. Музичний твір дляодного виконавця з супроводом або без нього. 2. В симфонічних, хорових та інших великих творах — самостійна партія або епізод, який виконує соліст. 3. Самостійний виступ одного виконавця.
Словник-довідник музичних термінів
-
соло —
СО́ЛО. 1. невідм., с. Музичний твір чи окрема партія, призначена для виконання одним інструментом або співаком. Соло для скрипки; Соло на кларнеті; // Танок або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист. Після [танцювання] ..
Словник української мови у 20 томах
-
соло —
со́ло (італ. solo, від лат solus – лише один) 1. Музичний твір для одного голосу або інструмента. 2. В опері, симфонії та інших великих музичних творах – самостійна партія для одного голосу чи інструмента.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
соло —
Виконання музичного твору одним виконавцем (солістом), також виконання виділеної партії в ансамблевому творі, напр., у концерті.
Універсальний словник-енциклопедія
-
соло —
СО́ЛО. 1. невідм., с. Музичний твір чи окрема його партія, які виконує один інструмент або один співак. Соло для скрипки; Соло на кларнеті; // Танок або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист. Після [танцювання] ..
Словник української мови в 11 томах