соло

Значення в інших словниках

1. соло — со́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. соло — 1》 невідм., с. Музичний твір чи окрема його партія, які виконує один інструмент або один співак. Соло для скрипки. Соло на кларнеті. || Танець або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист. 2》 присл. Без участі інших, окремо від інших (про виконання музичних творів, танців). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. соло — (іт. solo, від лат. solus — один, єдиний) — 1. Музичний твір дляодного виконавця з супроводом або без нього. 2. В симфонічних, хорових та інших великих творах — самостійна партія або епізод, який виконує соліст. 3. Самостійний виступ одного виконавця. Словник-довідник музичних термінів
4. соло — СО́ЛО. 1. невідм., с. Музичний твір чи окрема партія, призначена для виконання одним інструментом або співаком. Соло для скрипки; Соло на кларнеті; // Танок або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист. Після [танцювання] .. Словник української мови у 20 томах
5. соло — со́ло (італ. solo, від лат solus – лише один) 1. Музичний твір для одного голосу або інструмента. 2. В опері, симфонії та інших великих музичних творах – самостійна партія для одного голосу чи інструмента. Словник іншомовних слів Мельничука
6. соло — Виконання музичного твору одним виконавцем (солістом), також виконання виділеної партії в ансамблевому творі, напр., у концерті. Універсальний словник-енциклопедія
7. соло — СО́ЛО. 1. невідм., с. Музичний твір чи окрема його партія, які виконує один інструмент або один співак. Соло для скрипки; Соло на кларнеті; // Танок або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист. Після [танцювання] .. Словник української мови в 11 томах