соло
СО́ЛО.
1. невідм., с. Музичний твір чи окрема партія, призначена для виконання одним інструментом або співаком.
Соло для скрипки;
Соло на кларнеті;
// Танок або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист.
Після [танцювання] .. цього майстерного соло здається, що буря ентузіазму кидається всім у ноги, у руки (І. Франко).
2. присл. Без участі інших, окремо від інших (про виконання музичних творів, танців).
Співати соло;
Танцювати соло.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соло — со́ло іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- соло — 1》 невідм., с. Музичний твір чи окрема його партія, які виконує один інструмент або один співак. Соло для скрипки. Соло на кларнеті. || Танець або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист. 2》 присл. Без участі інших, окремо від інших (про виконання музичних творів, танців). Великий тлумачний словник сучасної мови
- соло — Самоспів, односпів Словник чужослів Павло Штепа
- соло — (іт. solo, від лат. solus — один, єдиний) — 1. Музичний твір дляодного виконавця з супроводом або без нього. 2. В симфонічних, хорових та інших великих творах — самостійна партія або епізод, який виконує соліст. 3. Самостійний виступ одного виконавця. Словник-довідник музичних термінів
- соло — со́ло (італ. solo, від лат solus – лише один) 1. Музичний твір для одного голосу або інструмента. 2. В опері, симфонії та інших великих музичних творах – самостійна партія для одного голосу чи інструмента. Словник іншомовних слів Мельничука
- соло — Виконання музичного твору одним виконавцем (солістом), також виконання виділеної партії в ансамблевому творі, напр., у концерті. Універсальний словник-енциклопедія
- соло — СО́ЛО. 1. невідм., с. Музичний твір чи окрема його партія, які виконує один інструмент або один співак. Соло для скрипки; Соло на кларнеті; // Танок або окрема партія, частина його, які виконує один танцюрист. Після [танцювання] .. Словник української мови в 11 томах