соловіти

СОЛОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм.

1. тільки 3 ос. Ставати невиразним, тьмяніти (про очі, погляд).

В висок Дареса затопив [Ентелл]: З очей аж іскри полетіли, І очі ясні соловіли, Сердешний об землю упав (Котл., І, 1952, 98);

Розливається по жилах [горілка], і червоніє людина, соловіють у неї очі, і голосніше вона балакає (Вишня, І, 1956, 57).

2. Ставати в’ялим, сонним (від утоми, сп’яніння і т. ін.).

За кілька хвилин до столу, де соловів Максим, підійшла з шампанським офіціантка (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 139).

Значення в інших словниках

1. соловіти — солові́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. соловіти — (- очі) тьмяніти; (від горілки) п'яніти, бараніти.  Словник синонімів Караванського
3. соловіти — -ію, -ієш, недок., розм. 1》 тільки 3 ос. Ставати невиразним, тьмяніти (про очі, погляд). 2》 Ставати в'ялим, сонним (від утоми, сп'яніння і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. соловіти — Бараніти, збаранювати, збараніти, позбаранювати, побаранювати, побараніти, дуріти, здурювати, здуріти, поздурювати, подурювати, подуріти, запаморочуватися, запаморочитися, позапаморочуватися, попаморочуватися, попаморочитися, спамарочуватися...  Словник чужослів Павло Штепа
5. соловіти — СОЛОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., розм. тільки 3 ос. Ставати невиразним, тьмяніти (про очі, погляд); втрачати притомність або контроль над собою. В висок Дареса затопив [Ентелл]: З очей аж іскри полетіли, І очі ясні соловіли, Сердешний об землю упав (І.  Словник української мови у 20 томах
6. соловіти — Соловіти, -вію, -єш гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.  Словник української мови Грінченка