солодець
СОЛОДЕ́ЦЬ, дцю́, ч. Те саме, що соло́дка.
Я тепер уже розбиралася у всякому зіллі,.. вміла розпізнавати солодець (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 42);
Темно-зелений кущ солодцю з яскравою червоно-фіолетовою квіткою росте над тим місцем, де знаходиться прісна вода (Веч. Київ, 26.II 1969, 4).
Словник української мови (СУМ-11)