солоденько

СОЛОДЕ́НЬКО. Присл. до солоде́нький.

— От і не скажу! Нехай кортить! — сказав Клопотовський і якось солоденько осміхнувся (Н.-Лев., IV, 1956, 303);

// у знач. присудк. сл.

І йому тьохнуло воно [серце], тріпнулось; і так любенько стало на душі, так гладенько та солоденько! (Свидн., Люборацькі, 1955, 184).

Значення в інших словниках

1. солоденько — солоде́нько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. солоденько — Присл. до солоденький. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. солоденько — СОЛОДЕ́НЬКО. Присл. до солоде́нький. Солоденько усміхатися; // у знач. присудк. сл. І йому тьохнуло воно [серце], тріпнулось; і так любенько стало на душі, так гладенько та солоденько! (А. Свидницький).  Словник української мови у 20 томах