1. Словник української мови в 11 томах

солоденько

СОЛОДЕ́НЬКО. Присл. до солоде́нький.

— От і не скажу! Нехай кортить! — сказав Клопотовський і якось солоденько осміхнувся (Н.-Лев., IV, 1956, 303);

// у знач. присудк. сл.

І йому тьохнуло воно [серце], тріпнулось; і так любенько стало на душі, так гладенько та солоденько! (Свидн., Люборацькі, 1955, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солоденько — солоде́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. солоденько — Присл. до солоденький. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солоденько — СОЛОДЕ́НЬКО. Присл. до солоде́нький. Солоденько усміхатися; // у знач. присудк. сл. І йому тьохнуло воно [серце], тріпнулось; і так любенько стало на душі, так гладенько та солоденько! (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах