Словник української мови в 11 томах

солодка

СОЛО́ДКА, и, ж. Багаторічна рослина родини бобових, корінь якої використовують у промисловості та медицині; локриця. Солодка, солодець (Clycyniza)

— рід багаторічних трав’янистих рослин родини бобових (Укр. с.-г. енц., III, 1972, 231).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. солодка — соло́дка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. солодка — -и, ж. Багаторічна рослина родини бобових, корінь якої використовують у промисловості та медицині; локриця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солодка — СОЛО́ДКА, и, ж. Багаторічна рослина родини бобових, корінь якої використовують у промисловості та медицині; локриця. Солодка, солодець (Clycyrrniza) – рід багаторічних трав'янистих рослин родини бобових (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. солодка — ЛОКРИ́ЦЯ бот., фарм. (багаторічна рослина родини бобових, солодкуватий корінь якої використовується в промисловості та медицині), СОЛО́ДКА, СОЛОДЕ́ЦЬ, СОЛО́ДКИЙ КО́РІНЬ, СОЛОДИ́Ч діал.  Словник синонімів української мови