солодка
ЛОКРИ́ЦЯ бот., фарм. (багаторічна рослина родини бобових, солодкуватий корінь якої використовується в промисловості та медицині), СОЛО́ДКА, СОЛОДЕ́ЦЬ, СОЛО́ДКИЙ КО́РІНЬ, СОЛОДИ́Ч діал. Локриця (солодкий корінь) — трав'яниста багаторічна рослина з родини бобових, препарати з неї використовують при захворюванні дихальних шляхів (з газети); Солодка, солодець.. — рід багаторічних трав'янистих рослин родини бобових (з посібника); Від кашлю краще вживати суміш різних коренів дивосилу, алтеї й солодцю в рівних частинах (з журналу).
Словник синонімів української мови