солодка

ЛОКРИ́ЦЯ бот., фарм. (багаторічна рослина родини бобових, солодкуватий корінь якої використовується в промисловості та медицині), СОЛО́ДКА, СОЛОДЕ́ЦЬ, СОЛО́ДКИЙ КО́РІНЬ, СОЛОДИ́Ч діал. Локриця (солодкий корінь) — трав'яниста багаторічна рослина з родини бобових, препарати з неї використовують при захворюванні дихальних шляхів (з газети); Солодка, солодець.. — рід багаторічних трав'янистих рослин родини бобових (з посібника); Від кашлю краще вживати суміш різних коренів дивосилу, алтеї й солодцю в рівних частинах (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солодка — СОЛО́ДКА, и, ж. Багаторічна рослина родини бобових, корінь якої використовують у промисловості та медицині; локриця. Солодка, солодець (Clycyrrniza) – рід багаторічних трав'янистих рослин родини бобових (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. солодка — СОЛО́ДКА, и, ж. Багаторічна рослина родини бобових, корінь якої використовують у промисловості та медицині; локриця. Солодка, солодець (Clycyniza) — рід багаторічних трав’янистих рослин родини бобових (Укр. с.-г. енц., III, 1972, 231). Словник української мови в 11 томах
  3. солодка — -и, ж. Багаторічна рослина родини бобових, корінь якої використовують у промисловості та медицині; локриця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. солодка — соло́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови