солодич

ЛОКРИ́ЦЯ бот., фарм. (багаторічна рослина родини бобових, солодкуватий корінь якої використовується в промисловості та медицині), СОЛО́ДКА, СОЛОДЕ́ЦЬ, СОЛО́ДКИЙ КО́РІНЬ, СОЛОДИ́Ч діал. Локриця (солодкий корінь) — трав'яниста багаторічна рослина з родини бобових, препарати з неї використовують при захворюванні дихальних шляхів (з газети); Солодка, солодець.. — рід багаторічних трав'янистих рослин родини бобових (з посібника); Від кашлю краще вживати суміш різних коренів дивосилу, алтеї й солодцю в рівних частинах (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солодич — СОЛОДИ́Ч, а́, ч., діал. Солодець. Словник української мови у 20 томах
  2. солодич — СОЛОДИ́Ч, а́, ч., діал. Солодець. Словник української мови в 11 томах
  3. солодич — солоди́ч іменник чоловічого роду, істота солодка — рослина діал. Орфографічний словник української мови
  4. солодич — -а, ч., діал. Солодець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. солодич — Солоди́ч, -ча м. Солодковый корень. Угор. Словник української мови Грінченка