солодич
Солоди́ч, -ча
м. Солодковый корень. Угор.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- солодич — солоди́ч іменник чоловічого роду, істота солодка — рослина діал. Орфографічний словник української мови
- солодич — -а, ч., діал. Солодець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- солодич — СОЛОДИ́Ч, а́, ч., діал. Солодець. Словник української мови у 20 томах
- солодич — ЛОКРИ́ЦЯ бот., фарм. (багаторічна рослина родини бобових, солодкуватий корінь якої використовується в промисловості та медицині), СОЛО́ДКА, СОЛОДЕ́ЦЬ, СОЛО́ДКИЙ КО́РІНЬ, СОЛОДИ́Ч діал. Словник синонімів української мови
- солодич — СОЛОДИ́Ч, а́, ч., діал. Солодець. Словник української мови в 11 томах