солодич

Солоди́ч, -ча

м. Солодковый корень. Угор.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солодич — солоди́ч іменник чоловічого роду, істота солодка — рослина діал. Орфографічний словник української мови
  2. солодич — -а, ч., діал. Солодець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солодич — СОЛОДИ́Ч, а́, ч., діал. Солодець. Словник української мови у 20 томах
  4. солодич — ЛОКРИ́ЦЯ бот., фарм. (багаторічна рослина родини бобових, солодкуватий корінь якої використовується в промисловості та медицині), СОЛО́ДКА, СОЛОДЕ́ЦЬ, СОЛО́ДКИЙ КО́РІНЬ, СОЛОДИ́Ч діал. Словник синонімів української мови
  5. солодич — СОЛОДИ́Ч, а́, ч., діал. Солодець. Словник української мови в 11 томах