солодич

солоди́ч

іменник чоловічого роду, істота

солодка — рослина

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солодич — СОЛОДИ́Ч, а́, ч., діал. Солодець. Словник української мови у 20 томах
  2. солодич — ЛОКРИ́ЦЯ бот., фарм. (багаторічна рослина родини бобових, солодкуватий корінь якої використовується в промисловості та медицині), СОЛО́ДКА, СОЛОДЕ́ЦЬ, СОЛО́ДКИЙ КО́РІНЬ, СОЛОДИ́Ч діал. Словник синонімів української мови
  3. солодич — СОЛОДИ́Ч, а́, ч., діал. Солодець. Словник української мови в 11 томах
  4. солодич — -а, ч., діал. Солодець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. солодич — Солоди́ч, -ча м. Солодковый корень. Угор. Словник української мови Грінченка