солодкий

ДЕСЕ́РТ (солодка страва наприкінці обіду), СОЛО́ДКЕ. Ми підживились смачною яєчнею на салі, квашеними огірками та свіжими баклажанами ще й на десерт кавою з вершками (О. Досвітній); Дядьки тануть у рожевих мріях.., а тіточки тим часом: і борщику, й вареників у сметані, й узвар на солодке (Д. Бузько).

УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ) (схильний лестити; який виражає нещиру ласкавість, догідливість), ОБЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СЛИВИЙ, ПІДЛЕ́СНИЙ рідше, МЕДОТОЧИ́ВИЙ, СОЛО́ДКИЙ, МАСНИ́Й, МА́СЛЯНИЙ, УКРА́ДЛИВИЙ (ВКРА́ДЛИВИЙ), СКРА́ДЛИВИЙ, ПІДХЛІ́БНИЙ діал. Коло Йвана метушився улесливий Карпенюк, забігаючи то з одного, то з другого боку (П. Колесник); Біля дверей Вільсон ще раз оглянувся, і на його обличчі промайнула улеслива посмішка (П. Кочура); Мотря ненавиділа той облесливий (свекрушин) голос (І. Нечуй-Левицький); Князь кинувся, мов голий у кропиві. Та генерал немов того й не бачив Й далі лив слова медоточиві (І. Франко); Обидва Глущуки не дуже вірили солодким речам Мар'яна Хомахи (С. Чорнобривець); Яків недовірливо поглядає на Терентія, догадуючись, що той десь та підкузьмив його. Чого б він таким солодким був? (М. Стельмах); Говорив він тихим, скрадливим голосом (В. Козаченко); Всі уже посміхалися підхлібними.. усмішками (Г. Хоткевич). — Пор. догі́дливий.

ЩАСЛИ́ВИЙ (про життя, юність, вік і т. ін. — сповнений достатку, щастя, радості, задоволення), РА́ДІСНИЙ, ПРЕКРА́СНИЙ, СОЛО́ДКИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, КРА́СНИЙ фольк., КРА́СЕН фольк., ПРОМЕНИ́СТИЙ поет., БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ книжн., БЛАГОСЛОВЕ́Н книжн., ЩА́СНИЙ розм., ПОГО́ЖИЙ рідко. Цей Святвечір, .. ці колідки й щедрівки мають для мене значення, промовляють до мене згадками щасливих дитячих літ (М. Коцюбинський); — Коли б мені мати таку, як у тебе, радісну старість (Ю. Яновський); Коли ви будете знати минуле, то знайдете шлях і до прекрасного майбутнього (І. Шаповал); Давнє дозвілля, солодке життя довелося забути (М. Зеров); Безхмарна юність проліта. Надходять зрілості літа (М. Упеник); Поглянеш на таку юність незатьмарену — і сам у душі усміхнешся (М. Стельмах); — Мені хочеться бути майстром на весь світ і щоб життя навкруги було красиве та сонячне (Ю. Яновський); Золоте дитинство: Чи не так, як.. весну, Я бачила кохання й молодощі. І все, чим красен людський вік убогий? (Леся Українка); Щоб з ниви колосистої Був добрий урожай. — То й долі променистої зазнає рідний край (М. Вороний); — Благословенне життя і в стократ благословенна країна, що простим серцем відкриває шлях у безсмертя (Я. Галан); О, як всім радісно тут стало! Схотілось щасного життя (П. Тичина); З новим роком побажаю я нам долі тихої, погожої та роботящої (М. Коцюбинський). — Пор. 2. безтурбо́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солодкий — соло́дкий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. солодкий — Не гіркий, (сир) не кислий, (- воду) прісний, не солоний; (до нудоти) засолодкий, нудотний, нудносолбдкий: ЖМ. смачний; (запах) приємний; (голос) ніжний, кн. солодкозвучний; (цічунок) п'янкий; (- життя) щасливий... Словник синонімів Караванського
  3. солодкий — Медвяний, нудкий, нудотний, нудотно-солодкий, солоденький, солодесенький, солодкавий, солодкуватий, солодющий Фразеологічні синоніми: солодкий, як мед; солодкий, як патока; солодкий, як цукор Словник синонімів Вусика
  4. солодкий — [солодкией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  5. солодкий — -а, -е. 1》 Який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; прот. гіркий, кислий, солоний. || Пригот. із цукром, медом, варенням і т. ін. (про їжу, питво). || у знач. ім. солодке, -кого, с. Їжа, яка має приємний смак, власт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. солодкий — СОЛО́ДКИЙ, а, е. 1. Який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; протилежне гіркий, кислий, солоний. Груші були здорові, як кулаки, та солодкі, як мед (І. Нечуй-Левицький); Ще дитиною бігав він там, з утіхою смакуючи солодкий виноград (М. Словник української мови у 20 томах
  7. солодкий — соло́дкий: ◊ солодкий як цу́кор про облесливу людину (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. солодкий — Не будь солодкий — проглинуть, не будь гіркий — бо прокленуть. Не будь занадто добрий і не будь лихий. Солодке слово з солодких уст, це кожньому ґуст. Кожному приємно коли його хвалять. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. солодкий — ма́нна з не́ба (з небе́с) па́дає, перев. з запереч., жарт. Що-небудь дістається дуже легко, без особливих зусиль. — Ви повинні нам допомагати: тепер манна з неба не падає (Є. Куртяк). не па́дає з небе́с соло́дка ма́нна. Не падала з небес солодка манна. Фразеологічний словник української мови
  10. солодкий — Соло́дкий, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. солодкий — СОЛО́ДКИЙ, а, е. 1. Який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; протилежне гіркий, кислий, солоний. Груші були здорові, як кулаки, та солодкі, як мед (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах