1. Словник синонімів української мови

солодкомовний

КРАСНОМО́ВНИЙ (про людину — здатний гарно, майстерно говорити; про мовлення — який характеризується майстерністю), РЕЧИ́СТИЙ розм., ПРОРЕЧИ́СТИЙ заст., ВИМО́ВНИЙ діал., ШИРОКОМО́ВНИЙ рідко; СОЛОДКОМО́ВНИЙ розм. (який милує слух своїми словами); ПИШНОМО́ВНИЙ, ВИСОКОМО́ВНИЙ, ХИТРОМО́ВНИЙ заст. (який добирає надмірно вишукані слова). Він ставав красномовним тільки в жіночому товаристві, з чоловіками було нецікаво (П. Загребельний); — Вила — невелике досягнення нашої РТС, — кинув Ярослав з-за гурта дівчат. — Хто це там речистий такий? — спідлоба націлився в його бік Чавун (І. Волошин); А був він на язик проречистий, вимовний (І. Франко); Іде султан, покинувши в дивані Башів та візирів широкомовних (П. Куліш); Солодкомовні зверни до владики суворого речі (М. Зеров); Людмила пишномовна. Замість того, щоб сказати одне слово "ледар", вона розказує про Данила: — Це пасивний індивідум, для якого активні поривання... (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солодкомовний — солодкомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. солодкомовний — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  3. солодкомовний — -а, -е. Який уміє гарно, цікаво, захоплююче говорити; красномовний. || Який милує слух своїми звуками, словами і т. ін. || Облесливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. солодкомовний — СОЛОДКОМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який уміє говорити облесливо. Дворецьктй з нього – перша кляса. Солодкомовний У лакействі – зух (Л. Костенко). 2. Який милує слух своїми звуками, словами і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. солодкомовний — СОЛОДКОМО́ВНИЙ, а, е. Який уміє гарно, цікаво, захоплююче говорити; красномовний; // Який милує слух своїми звуками, словами і т. ін. Словник української мови в 11 томах