сольний

СО́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який виконують соло.

Композитор [Моцарт] написав також ряд проникливих сольних пісень на слова німецьких поетів (Мист., 1, 1956, 45);

Пісня розпочиналась сольним вступом (Збан., Малин. дзвін, 1958, 230);

У хлопчика голос ніжний, він співає в гурті дівчаток, мусить виконувати сольні партії (Мас., Роман.., 1970, 38);

Сольний номер; Сольний концерт.

2. Який виконує соло.

Сцени ці скомпоновано для сольних голосів, хору й оркестру (Іст. укр. музики, 1922, 111).

Значення в інших словниках

1. сольний — со́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сольний — -а, -е. 1》 Який виконують соло. Сольний номер. Сольний концерт. 2》 Який виконує соло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сольний — СО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виконують соло. Композитор [Моцарт] написав також ряд проникливих сольних пісень на слова німецьких поетів (з наук. літ.); Пісня розпочиналась сольним вступом (Ю. Збанацький); Сольний номер; Сольний концерт; Сольна партія.  Словник української мови у 20 томах