сольний

СО́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який виконують соло.

Композитор [Моцарт] написав також ряд проникливих сольних пісень на слова німецьких поетів (з наук. літ.);

Пісня розпочиналась сольним вступом (Ю. Збанацький);

Сольний номер;

Сольний концерт;

Сольна партія.

2. Який виконує соло.

Сцени ці скомпоновано для сольних голосів, хору й оркестру (з навч. літ.);

// Такий, на якому виконують соло (про музичний інструмент).

Сольні інструменти.

Значення в інших словниках

1. сольний — со́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сольний — -а, -е. 1》 Який виконують соло. Сольний номер. Сольний концерт. 2》 Який виконує соло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сольний — СО́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виконують соло. Композитор [Моцарт] написав також ряд проникливих сольних пісень на слова німецьких поетів (Мист., 1, 1956, 45); Пісня розпочиналась сольним вступом (Збан., Малин.  Словник української мови в 11 томах