солідність
СОЛІ́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. солі́дний.
Всі вони мали велику шанобу до пана Адама за його рівний характер, солідність і гуманізм (Коцюб., II, 1955, 253);
Вона навмисне неприродно супилась, хмурилась, намагаючись видатись Морозову більш літньою і солідною, але кожен погляд, кожна оця його невиразна посмішка одразу ж, наче вогнем, спалювали усю її солідність (Баш, Надія, 1960, 42);
Поповнішав [Дмитро Іванович] з лиця, набрався солідності й поважності (Сенч., На Бат. горі, 1960, 71).
Словник української мови (СУМ-11)