солістка
СОЛІ́СТКА, и, ж. Жін. до солі́ст.
Ще недавно лунав у театрі [Київському оперному] чарівний голос Галини Олійниченко, а тепер наша вихованка — солістка Великого театру СРСР (Мист., 3, 1959, 14);
Жінка чекала того вечора, коли молоду срібноголосу співачку випустять солісткою і назовуть її ім’я (Вол., Місячне срібло, 1961, 335).
Словник української мови (СУМ-11)