1. Словник української мови в 11 томах

солістка

СОЛІ́СТКА, и, ж. Жін. до солі́ст.

Ще недавно лунав у театрі [Київському оперному] чарівний голос Галини Олійниченко, а тепер наша вихованка — солістка Великого театру СРСР (Мист., 3, 1959, 14);

Жінка чекала того вечора, коли молоду срібноголосу співачку випустять солісткою і назовуть її ім’я (Вол., Місячне срібло, 1961, 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. солістка — солі́стка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. солістка — -и. Жін. до соліст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. солістка — СОЛІ́СТКА, и, ж. Жін. до солі́ст. Жінка чекала того вечора, коли молоду срібноголосу співачку випустять солісткою і назовуть її ім'я (І. Волошин); Солістка філармонії. Словник української мови у 20 томах