соліст

СОЛІ́СТ, а, ч. Співак, музикант або танцюрист, який виконує сольну партію, соло.

Саїд Алі й сьогодні йшов у цей парк, виключно щоб відпочити.. та послухати співи солістів, які змагатимуться у виконанні старовинних узбецьких пісень (Ле, Міжгір’я, 1953, 16);

— Я думаю, — сказав Вагнер членам штабу комуни, — що Яша Кримов, мій кращий учень, з якого я зроблю першого соліста на кларнеті, він має рацію (Мик., II, 1957, 511);

У танці бере участь весь колектив, і на його фоні виступають окремі солісти (Мист., 6, 1958, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

соліст — солі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
соліст — див. СПІВАК, МУЗИКА, ТАНЦЮРИСТ. Словник синонімів Караванського
соліст — -а, ч. Співак, музикант або танцюрист, який виконує сольну партію, соло. Великий тлумачний словник сучасної мови
соліст — Самоспівак Словник чужослів Павло Штепа
соліст — (від лат. solus — один, єдиний) — 1. Виконавець музичного твору для одного голосу або інструменту. 2. Співак — виконавець самостійної партії в опері, ораторії, кантаті, ансамблі, хорі та іншихтворах з одночасним звучанням супроводу. Словник-довідник музичних термінів
соліст — СОЛІ́СТ, а, ч. Співак, музикант або танцюрист, який виконує сольну партію, виступає соло. Слухати співи солістів; У танці бере участь весь колектив, і на його фоні виступають окремі солісти (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
соліст — солі́ст (італ. solista, від лат. solus – один) виконавець музичного твору або окремої партії – соло. Словник іншомовних слів Мельничука
соліст — СПІВА́К (той, хто уміє і любить співати; фахівець зі співу), СПІВЕ́ЦЬ, СПІВА́КА розм., СПІВУ́Н розм.; СОЛОВЕ́Й, СОЛОВЕ́ЙКО (про людину з гарним голосом, яка володіє мистецтвом співу); СОЛІ́СТ (співак, який виконує сольну партію); ХОРИ́СТ (співак хору). Словник синонімів української мови
соліст — Солі́ст, -та; -лі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)