сонетний

СОНЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до соне́т.

Сама думка [І. Франка] дати в канонічній сонетній формі суворо реалістичне, навіть натуралістичне зображення побуту австрійської тюрма виявляє велику сміливість (Рильський, III, 1956, 271).

Значення в інших словниках

1. сонетний — соне́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сонетний — -а, -е. Прикм. до сонет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сонетний — СОНЕ́ТНИЙ, а, е. Прикм. до соне́т. Сонетна форма.  Словник української мови у 20 томах