сонетка

СОНЕ́ТКА, и, ж., заст. Кімнатний дзвінок із шнурком, за який смикали при потребі викликати слугу або служницю.

Евеліна встає. Смикає сонетку (Рибак, Помилка.., 1956, 189).

Значення в інших словниках

1. сонетка — соне́тка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. сонетка — -и, ж., заст. Кімнатний дзвінок із шнурком, за якого смикали, щоб викликати слугу або служницю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сонетка — СОНЕ́ТКА, и, ж., заст. Кімнатний дзвінок з шнурком, для виклику слуг. Евеліна встає. Смикає сонетку (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах