сонетка
СОНЕ́ТКА, и, ж., заст. Кімнатний дзвінок із шнурком, за який смикали при потребі викликати слугу або служницю.
Евеліна встає. Смикає сонетку (Рибак, Помилка.., 1956, 189).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонетка — соне́тка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- сонетка — -и, ж., заст. Кімнатний дзвінок із шнурком, за якого смикали, щоб викликати слугу або служницю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сонетка — СОНЕ́ТКА, и, ж., заст. Кімнатний дзвінок з шнурком, для виклику слуг. Евеліна встає. Смикає сонетку (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах