сонетка
соне́тка
-и, ж., заст.
Кімнатний дзвінок із шнурком, за якого смикали, щоб викликати слугу або служницю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сонетка — соне́тка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- сонетка — СОНЕ́ТКА, и, ж., заст. Кімнатний дзвінок з шнурком, для виклику слуг. Евеліна встає. Смикає сонетку (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
- сонетка — СОНЕ́ТКА, и, ж., заст. Кімнатний дзвінок із шнурком, за який смикали при потребі викликати слугу або служницю. Евеліна встає. Смикає сонетку (Рибак, Помилка.., 1956, 189). Словник української мови в 11 томах