сопка
СО́ПКА, и, ж. Горб або невисока гора округлої форми.
Далекосхідна тайга проноситься під літаком тисячами кучерявих сопок (Довж., І, 1958, 111);
В долинах уже стелилися тіні, а далекі золоті сопки, облиті сонцем, все ще горіли й горіли, як вічні (Гончар, III, 1959, 173).
Словник української мови (СУМ-11)