сопка
СО́ПКА, и, ж.
1. Горб або невисока гора округлої форми на Далекому Сході і в Сибіру.
Далекосхідна тайга проноситься під літаком тисячами кучерявих сопок (О. Довженко);
В долинах уже стелилися тіні, а далекі золоті сопки, облиті сонцем, все ще горіли й горіли, як вічні (О. Гончар);
Ключевська сопка.
2. На Камчатці і Курильських островах: вулкан.
Словник української мови (СУМ-20)