сопка

СО́ПКА, и, ж.

1. Горб або невисока гора округлої форми на Далекому Сході і в Сибіру.

Далекосхідна тайга проноситься під літаком тисячами кучерявих сопок (О. Довженко);

В долинах уже стелилися тіні, а далекі золоті сопки, облиті сонцем, все ще горіли й горіли, як вічні (О. Гончар);

Ключевська сопка.

2. На Камчатці і Курильських островах: вулкан.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сопка — со́пка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сопка — -и, ж. Горб або невисока гора округлої форми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сопка — СО́ПКА, и, ж. Горб або невисока гора округлої форми. Далекосхідна тайга проноситься під літаком тисячами кучерявих сопок (Довж., І, 1958, 111); В долинах уже стелилися тіні, а далекі золоті сопки, облиті сонцем, все ще горіли й горіли, як вічні (Гончар, III, 1959, 173). Словник української мови в 11 томах