Словник української мови в 11 томах

сопнути

СОПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до сопі́ти, сопти́.

Він сопнув носом (Збан., Малин. дзвін, 1958, 168).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сопнути — сопну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. сопнути — [соупнутие] -ну, сопнеш, сопнеимо, сопнеите; нак. сопни, -н'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. сопнути — -ну, -неш, док. Однокр. до сопіти, сопти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сопнути — СОПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до сопі́ти, сопти́. Він сопнув носом (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  5. сопнути — ПИ́ХКАТИ (уривчасто дихати від надмірних зусиль, видаючи характерні звуки), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИ підсил., ПУ́ХКАТИ рідше; СОПІ́ТИ, СОПТИ, СА́ПАТИ, ФУ́КАТИ діал. (з присвистом випускаючи повітря через ніс). — Док.  Словник синонімів української мови