соплій
СОПЛІ́Й, я́, ч., зневажл. Маленький хлопчик.
Данилко віднімав у багатих сопліїв паску й крашанки (Ю. Янов., II, 1958, 185).
Словник української мови (СУМ-11)СОПЛІ́Й, я́, ч., зневажл. Маленький хлопчик.
Данилко віднімав у багатих сопліїв паску й крашанки (Ю. Янов., II, 1958, 185).
Словник української мови (СУМ-11)