Словник української мови у 20 томах

соплій

СОПЛІ́Й, я́, ч., зневажл.

Маленький хлопчик.

Данилко віднімав у багатих сопліїв паску й крашанки (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. соплій — соплі́й іменник чоловічого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. соплій — див. дитина  Словник синонімів Вусика
  3. соплій — -я, ч., зневажл. Маленький хлопчик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. соплій — ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П.  Словник синонімів української мови
  5. соплій — СОПЛІ́Й, я́, ч., зневажл. Маленький хлопчик. Данилко віднімав у багатих сопліїв паску й крашанки (Ю. Янов., II, 1958, 185).  Словник української мови в 11 томах