соплій
СОПЛІ́Й, я́, ч., зневажл.
Маленький хлопчик.
Данилко віднімав у багатих сопліїв паску й крашанки (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соплій — соплі́й іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- соплій — див. дитина Словник синонімів Вусика
- соплій — -я, ч., зневажл. Маленький хлопчик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соплій — ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. — шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́К діал. — Ви цього кавалера знаєте? — питаю.. — Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П. Словник синонімів української мови
- соплій — СОПЛІ́Й, я́, ч., зневажл. Маленький хлопчик. Данилко віднімав у багатих сопліїв паску й крашанки (Ю. Янов., II, 1958, 185). Словник української мови в 11 томах