соплі
СО́ПЛІ, пель, мн. (одн. со́пля, і, ж.).
1. Слиз, що витікає з носа.
– Він полотняні штани підсмикне, соплі витре й як ушкварить навприсядки, то таку пилюку здійме, ніби два табори циган на батогах б'ються (Григорій Тютюнник).
2. тільки одн., перен., зневажл., рідко. Про людину, яку не поважають, до якої ставляться зверхньо.
Перед нею стояв Гунька, .. ледащо і злидень, остання людина у селі, – не людина, а бридка сопля, з яким гидко було словом перекинутися (Д. Бедзик).
3. Ненадійно, неміцно.
Триматися на соплях.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соплі — -пель, мн. (одн. сопля, -і, ж.). 1》 Слиз, виділення з носа. 2》 тільки одн., перен., зневажл., рідко. Про людину, яку не поважають, до якої ставляться зверхньо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соплі — Сякі, смолі, див. смаркач Словник чужослів Павло Штепа
- соплі — (-пель) мн. 1. крим. Совість, стид. БСРЖ, 555; СЖЗ, 95; ЯБМ, 2, 365. 2. муз.; жарт. Сплутані шнури від апаратури. ПСУМС, 65. Словник жарґонної лексики української мови
- соплі — СО́ПЛІ, пель, мн. (одн. со́пля, і, ж.). 1. Слиз, виділення з носа. — Він полотняні штани підсмикне, соплі витре й як ушкварить навприсядки, то таку пилюку здійме, ніби два табори циган на батогах б’ються (Тют., Вир, 1964, 30). 2. тільки одн., перен. Словник української мови в 11 томах