Словник української мови в 11 томах

сормайт

СОРМА́ЙТ, а, ч., мет. Дуже твердий сплав, виготовлений на основі заліза.

Робочі органи культиваторів наварюють сормайтом. Це забезпечує самозаточування їх і більш тривалу службу (Рад. Укр., 26.IV 1961, 2).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сормайт — сорма́йт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сормайт — -а, ч., мет. Дуже твердий сплав, виготовлений на основі заліза.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сормайт — СОРМА́ЙТ, а, ч., спец. Литі високовуглецеві і високохромисті сплави на основі заліза. Перший сплав сормайту одержано у 30-х роках 20 ст. (з газ.).  Словник української мови у 20 томах