сорок

СО́РОК¹, а́, числ. кільк. Назва числа 40 і його цифрового позначення;

// Кількість із 40 одиниць.

Тож найбільший пророк наш блукав сорок літ вкупі з нами в пустині (Л. Укр., І, 1951, 291);

Сорок запорозьких чайок випливали в Чорне море до турецьких берегів (Довж., І, 1958, 266).

◊ Наговори́ти (наплести́ і т. ін.) со́рок бо́чок арешта́нтів, жарт.— те саме, що Наговори́ти (наплести́ і т. ін.) сім мішкі́в (кіп) греча́ної во́вни ( див. во́вна).

СО́РОК², а, ч. Давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам;

// Набір, в’язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок.

Позаду за великим послом посольські служилі люди у чорних каптанах несли сто сорок сороків соболів (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 58).

Значення в інших словниках

1. сорок — со́рок 1 числівник кількісний число со́рок 2 іменник чоловічого роду давньоруська одиниця лічби  Орфографічний словник української мови
2. сорок — I -а, числ. кільк. Назва числа 40 і його цифрового позначення. || Кількість із 40 одиниць. II -а, ч. Давньоруська одиниця лічби, що відповідає чотирьом десяткам. || Набір, в'язка хутра з чотирьох десятків однорідних шкурок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сорок — СО́РОК¹, а́, числ. кільк. Назва числа 40 і його цифрового позначення; // Кількість із 40 одиниць. Тож найбільший пророк наш блукав сорок літ вкупі з нами в пустині (Леся Українка); Сорок запорозьких чайок випливали в Чорне море до турецьких берегів (О.  Словник української мови у 20 томах
4. сорок — Со́рок, р. і д. сорока́, сорокома́ і сорокма́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сорок — Сорок, -ка числ. Сорокъ. Найпередіш треба грішми зарятуваться, то сорокма карбованцями визволишся. Лебен. у.  Словник української мови Грінченка