сороковини
СОРОКОВИ́НИ, ви́н, мн. Сороковий день після чиєї-небудь смерті; поминки в цей день.
— От вийдуть сороковини, то й щасти, боже, Харитонові й одружитись і висвятитись (Н.-Лев., III, 1956, 10);
— Нема вже, діду, Михайла Михайловича й на світі: позавчора сороковини справляли (Л. Янов., І, 1959, 362);
Минуть сороковини, він знову сюди принесе і полотно, і теплу, мов живу душу, хлібину (Стельмах, І, 1962, 183).
Словник української мови (СУМ-11)