соромляжий
СОРОМЛЯ́ЖИЙ, а, е, діал. Соромливий.
Страх була Маруся соромляжа і як загледить чужого чоловіка, то не то що личечко, а й ніжечки, здається, малесечкі порум’яніють (Вовчок, І, 1955, 381);
Гронович — це соромляжий, наймолодший хлопець із шостого класу (Крим., Вибр., 1965, 311).
Словник української мови (СУМ-11)