соромливість
СОРОМЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. соромли́вий.
Крізь дівочу соромливість Я бачу, як тремтить жага таємна (Л. Укр., IV, 1954, 114);
Ольга готова була кинутися до нього, але її стримувала соромливість, вона червоніла… (Дор., Не повтори.., 1968, 22).
Словник української мови (СУМ-11)