соромливість
СОРОМЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість і стан за знач. соромли́вий.
Крізь дівочу соромливість Я бачу, як тремтить жага таємна (Леся Українка);
Ольга готова була кинутися до нього, але її стримувала соромливість, вона червоніла... (П. Дорошко).
Словник української мови (СУМ-20)