соромливо

СОРОМЛИ́ВО.

Присл. до соромли́вий.

Соромливо закуталася [Маруся] в сорочку, оглянувшись, чи не побачив хто (Г. Хоткевич);

Дівчата засоромились від загальної уваги. Декотрі схилили соромливо голови (А. Головко);

* Образно. Молода береза соромливо світила крізь ліщинник білим тілом (О. Донченко);

Молода червонокора вишенька боязко й соромливо стукала у вікно сніжнобілою галузкою (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. соромливо — соромли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. соромливо — Присл. до соромливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. соромливо — СОРОМЛИ́ВО. Присл. до соромли́вий. Соромливо закуталася [Маруся] в сорочку, оглянувшись, чи не побачив хто (Хотк., II, 1966, 135); Дівчата засоромились від загальної уваги. Декотрі схилили соромливо голови (Головко, І, 1957, 392); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
4. соромливо — Соромливо нар. Стыдливо.  Словник української мови Грінченка