1. Словник української мови у 20 томах

соромливо

СОРОМЛИ́ВО.

Присл. до соромли́вий.

Соромливо закуталася [Маруся] в сорочку, оглянувшись, чи не побачив хто (Г. Хоткевич);

Дівчата засоромились від загальної уваги. Декотрі схилили соромливо голови (А. Головко);

* Образно. Молода береза соромливо світила крізь ліщинник білим тілом (О. Донченко);

Молода червонокора вишенька боязко й соромливо стукала у вікно сніжнобілою галузкою (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соромливо — соромли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. соромливо — Присл. до соромливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. соромливо — СОРОМЛИ́ВО. Присл. до соромли́вий. Соромливо закуталася [Маруся] в сорочку, оглянувшись, чи не побачив хто (Хотк., II, 1966, 135); Дівчата засоромились від загальної уваги. Декотрі схилили соромливо голови (Головко, І, 1957, 392); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  4. соромливо — Соромливо нар. Стыдливо. Словник української мови Грінченка