соромливо
СОРОМЛИ́ВО. Присл. до соромли́вий.
Соромливо закуталася [Маруся] в сорочку, оглянувшись, чи не побачив хто (Хотк., II, 1966, 135);
Дівчата засоромились від загальної уваги. Декотрі схилили соромливо голови (Головко, І, 1957, 392);
*Образно. Молода береза соромливо світила крізь ліщинник білим тілом (Донч., III, 1956, 74);
Молода червонокора вишенька боязко й соромливо стукала у вікно сніжнобілою галузкою (Дмит., Наречена, 1959, 169).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- соромливо — соромли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- соромливо — Присл. до соромливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- соромливо — СОРОМЛИ́ВО. Присл. до соромли́вий. Соромливо закуталася [Маруся] в сорочку, оглянувшись, чи не побачив хто (Г. Хоткевич); Дівчата засоромились від загальної уваги. Декотрі схилили соромливо голови (А. Головко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- соромливо — Соромливо нар. Стыдливо. Словник української мови Грінченка