1. Словник української мови в 11 томах

соромливий

СОРОМЛИ́ВИЙ, а, е. Здатний відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти.

Роман мовчав, втупивши очі в землю. Він був трохи соромливий, і йому стало ніяково (Н.-Лев., VI, 1966, 318);

Дівчата.. приходили до хати-читальні чистісінькі, напахчені, соромливі і насторожені (Тют., Вир, 1964, 40);

*Образно. На синьому полотнищі неба дівочими косами струмує віття соромливої берези (Стельмах, І, 1962, 264);

// Пройнятий збентеженням, зніяковінням.

Гай ще більше примружився і говорив далі з своєю соромливою делікатністю (Гончар, III, 1959, 38);

// Який виражає збентеження, зніяковіння.

Легеньке зітхання та якийсь боязкий, соромливий погляд з блискучих очей нагадували, що, може, Грицько й правду сказав… (Мирний, І, 1949, 277);

Я дививсь .. в соромливе обличчя твоє (Сос., І, 1957, 201).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. соромливий — соромли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. соромливий — Сором'язливий, сором'язний, с. вовкуватий; соромляжий. СОРОЧКА, (натільна) сорочина; (захисна) Т. оболонка, кожух; (серця) перикард. Словник синонімів Караванського
  3. соромливий — Конфузливий, осуркуватий, сором'язливий, сором'язний, стидкуватий, огидливий, устидливий Про соромливого: Почервонів, мов кропивою втерся. Щоки замаковіли. Став червоний, мов рак. Вічно ніяковіє. І собаки соромиться. Соромиться власної тіні Словник синонімів Вусика
  4. соромливий — -а, -е. Здатний відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти. || Пройнятий збентеженням, зніяковінням. || Який виражає збентеження, зніяковіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. соромливий — СОРОМЛИ́ВИЙ, а, е. Здатний відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти. Роман мовчав, втупивши очі в землю. Він був трохи соромливий, і йому стало ніяково (І. Нечуй-Левицький); Дівчата .. Словник української мови у 20 томах
  6. соромливий — СОРОМЛИ́ВИЙ (здатний соромитися, ніяковіти), СОРОМ'ЯЗЛИ́ВИЙ, СОРОМ'ЯЗНИ́Й, ДИ́КИЙ підсил. розм., КОНФУ́ЗЛИВИЙ розм., УСТИДЛИ́ВИЙ (ВСТИДЛИ́ВИЙ) розм. Небо на Сході яснілося до них, як соромлива дівчина (О. Словник синонімів української мови
  7. соромливий — Соромливий, -а, -е Стыдливый. Доброго здоровя! ледві обізвалась дівчина, і її лице так і спахнуло соромливим полумям. Левиц. Пов. 102. Словник української мови Грінченка